неділя, 29 червня 2025 р.

Тема МАРКЕТИНГ ДЛЯ БІЗНЕСУ

 

ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ МАРКЕТИНГУ.

Власники та керівники малих та середніх підприємств, підприємці-початківці, як правило, безпосередньо пов'язані з підприємницькою (виробничою) діяль­ністю. Вони є переважно фахівцями у тій галузі, в якій провадять підприємни­цьку діяльність, і, як правило, дуже мало знають про маркетинг або взагалі не уявляють собі, що це таке. У той же час маркетинг (за умови його правильного проведення і ефективного використання результатів) може стати тим чинником, який перетворить малоприбуткову, а то й збиткову справу на процвітаючу, здат­ну не лише приносити значні прибутки її власникам, але й інтенсивно розвивати­ся. Часто помилково ототожнюють поняття «маркетинг та збут».

Насправді ж збут - це не більше як реалізація наявних товарів (робіт, послуг), тоді як маркетинг - ні що інше як процес пошуку споживачів виробленого продукту, задоволення їх потреб, збереження наявної клієнтури.

Маркетинг - це визначення і задоволення потреб покупця з отриманням прибутку та/або досягнення мети діяльності підприємця. Це - поставка потрібного то­вару в потрібне місце в потрібний час за потрібною ціною, у потрібних кількос­тях і т. д., які повною мірою задовольняють потреби споживача вироблюваного продукту і дозволяють виробити стабільну клієнтуру того чи іншого суб'єкта під­приємницької діяльності.

Мета маркетингу - максимальне задоволення потреб покупця: якщо спожи­вача щось не задовольняє - будь то товар, продавець, ціна, доставка і т. д„ це го­ворить про те, що була проведена недостатня робота з маркетингу.

Якщо на ма­лому чи середньому підприємстві наладжена ефективна система маркетингу - це підприємство є зорієнтованим на ринок («дивиться на речі з точки зору покуп­ця»). Це не означає, що для проведення ефективного маркетингу потрібно володі­ти значними академічними знаннями з теорії маркетингових досліджень, науково обґрунтованими принципами і методами маркетингу. Звичайно, такі знання ко­рисні, але першоосновою успішного маркетингу є наступне правило: «якісно ро­бити прості речі і вважати своєю метою задоволення потреб споживачів». Успіх малого чи середнього підприємництва залежить від його зорієнтованості на ри­нок, на те, що думають покупці, замовники, споживачі виробленого продукту

Для організації ефективного маркетингу необхідно передусім визначити спря­мованість підприємницької діяльності - зорієнтована вона «на товар» (виробниц­тво) чи «на ринок» (споживачів)?

Якщо діяльність підприємця зорієнтована на товар, основ­на увага приділяється внутрішньогосподарській діяльності; діяльність зосереджена на виробництві якісного продукту з мінімально можливими витратами; підприємець постійно шукає шляхи збуту товару.

При орієнтації підприємницької діяльності на ринок увага сфокусована на зовнішньогосподарській діяльності, діяльність зосереджена на визначенні потреб споживачів, підприємство виробляє продукт, який задовольняє потреби покупців краще, ніж будь-яка з існуючих альтернатив. Однак орієнтація на ринок пере­дбачає передусім його дослідження, що і становить сутність маркетингу.

 СТРУКТУРА МАРКЕТИНГУ ВКЛЮЧАЄ ЧОТИРИ ЕЛЕМЕНТИ:

1)                Товар - виробництво виробів і надання послуг, необхідних спо­живачам;

2)                Розподіл  - вибір каналів і методів збуту;

3)                Просування - інформування споживачів про пропоновану продукцію;

4)                Ціна  - розробка правильної стратегії ціноутворення.

Величезна кількість управлінських рішень, які доводиться приймати підприємцю так чи інакше пов'язана із цими чотирма елементами, які дістали назву 4-Р «чотири пі» (за першими буквами англійських назв цих елементів). Ретельне опрацьовування цих елементів є основою для формування ефективного плану маркетингу СПД.

ТОВАР.

Відносно товарів (робіт, послуг) СПД необхідно прийняти рішення по таких пунктах:

1)                споживчі властивості товару;

2)                вказівки та інструкції з його використання;

3)                обслуговування товару (хто і коли це повинен робити?);

4)                гарантійні терміни на товар;

5)                форма та упаковка товару;

6)                фірмовий знак (бренд), під яким товар піде на ринок;

7)                обсяги та асортимент товару.

Необхідно також з'ясувати, з яких причин споживачі будуть купувати цей то­вар: одних примусить це зробити їх соціальне становище, іншим сподобається форма, третім - упаковка, четвертим - термін служби та інші споживчі якості. У багатьох випадках причини придбання можуть бути нелогічними.

РОЗПОДІЛ.

При вирішенні питання розподілу і збуту товару необхідно враховувати такі чинники:

1)                місця та торгові точки, де покупці переважно придбають аналогічний товар;

2)                використання каналів збуту, якими користуються конкуренти;

3)                використання послуг посередників (агентів, дистриб'юторів, консигна­торів тощо);

4)                взаємодія з оптовими і роздрібними трейдерами;

5)                безпосередній вихід на споживача;

6)                бажані масштаби збуту продукції;

7)                торгова мережа (продавати товар у всіх торговельних точках чи тіль­ки у деяких);

8)                рівень обслуговування необхідний для товару в пункті його реалізації;

9)                критерії і способи роботи агентів і дистриб'юторів;

10)           методи їх стимулювання.

 ПРОСУВАННЯ.

Тут необхідно враховувати такі чинники:

  • 1. наявність належним чином оформлених будівель із добре виконаними вивісками, які інформують про вид діяльності підприємства;
  • 2.     найменування, адреса і вид діяльності підприємства на власних транспор­тних засобах;
  • 3.     професійне враження, яке справляють співробітники підприємства на клієнтів при спілкуванні по телефону, при особистій бесіді в офісі і т. д.
  • 4.     способи подачі реклами (інформація про СПД; про конкретні потреби, які може задовольнити СПД; інформація адресується до визначеного чи необ­меженого кола споживачів).

 ЦІНА.

Ціна є останнім елементом структури маркетингу. Часто ціну вважають голо­вним, якщо не єдиним, чинником в маркетингу і збуті товарів (це певною мірою вірно у період економічного спаду). В деяких випадках важливість ціни з цієї при­чини може підвищуватися, проте успіх в маркетингу заснований тільки на такому поєднанні всіх чотирьох елементів його структури, яке найбільш ефективно вра­ховує і задовольняє усі вимоги ринку.

Рішення, що приймаються у сфері ціноутворення, є не просто результатом виз­начення витрат на виробництво товару і подальшої надбавки з отриманням розд­рібної ціни. Цей метод не враховує два дуже важливих аспекти ціноутворення:

1.     ціну, яку виставляють конкуренти;

2.     скільки бажає чи спроможний платити ринок.

Необхідно також визначити ступінь гнучкості цін: чи застосовувати політику незмінної ціни, система знижок, яку роль відіграватиме ціна у просуванні товару. Таким чином ціна, товар, просування і розподіл є інструментами маркетингу, які має в своєму розпорядженні кожна компанія. І кожне підприємство використо­вує те або інше поєднання цих елементів залежно від рівня ефективності марке­тингової системи та кон'юнктури ринку.

СІМ ОСНОВНИХ ПРАВИЛ МАРКЕТИНГУ.

Практикою ефективного маркетингу вироблено кілька простих і незмінних правил маркетингу, які є запорукою успішного бізнесу:

1.     Уважно ставитись до потреб покупців.

2.       Опиратися тільки на зібрані факти, а не на припущення.

3.    Завжди працювати за планом маркетингу, не залишаючи нічого на волю випадку.

4.        Постійно оновлювати інформацію про ринок і про конкурентів.

5)   Не випускати на ринок нові товари і послуги без ретельного дослідження і планування стратегії поведінки на ринку.

6)                Не збільшувати обсяг продажів без достатнього оборотного капіталу.

7)                Завжди порівнювати витрати з результатами.

 МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ.

Ефективні маркетингові рішення повинні базуватися на ретельному дослід­женні ринку, зборі, аналізі і використанні інформації. Зважаючи на складність су­часних ринків, збір інформації необхідно здійснювати за певним планом.

Роз­глядаючи дослідницьку діяльність в контексті маркетингу, необхідно виходити з того, що мета будь-якої дослідницької програми полягає в отриманні інформації, яка дозволить мати відомості по таких пунктах: об'єкт купівлі на ринку; цілі при­дбання товару; характеристика покупців; методи купівлі; час купівлі; пункт прид­бання; загальний розмір ринку; тенденції розвитку ринку; конкуренти.

Крім того, дослідження ринку зменшують вірогідність краху і дозволяють перевірити міс­цевий ринок перед тим, як починати новий бізнес. В деяких випадках досліджен­ня ринку можуть забезпечити лідируюче становище за об'ємом продажів.

Існує два методи дослідження ринку:

1.     теоретичне (аналіз вже наявних даних, зібраних для інших цілей або іншою організацією). Джерелами теоретичних даних є:

-         внутрішнє теоретичне дослідження (є найзручнішою відправною точкою для будь-якої діючої справи. Аналіз показників діяльності са­мого підприємства за попередні періоди часто дає корисну інформа­цію про тенденції розвитку ринку);

-         зовнішнє теоретичне дослідження (одним з найбільших постачаль­ників інформації про ринки є уряд. Інші джерела цієї інформації - ко­мерційні дослідницькі організації, торгові структури, банки).

2.     практичне (пов'язане зі збором первинних даних про діяльність місцевого рин­ку або про перспективний ринок. Практичне дослідження передбачає прове­дення досліджень по конкретних напрямах, пов'язаних із діяльністю конкретно­го підприємства, або збір попередніх замовлень від потенційних покупців).

 Кожний з цих видів дослідження ринку має свої достоїнства і недоліки:

-         пе­ревагою теоретичного дослідження є його дешевизна і швидкість, а недоліком - наявність зайвої інформації, швидке «старіння» даних, доступність для конку­рентів;

-         перевагою практичного дослідження є відсутність зайвих даних, конфі­денційність, оперативність, а недоліками - великі витрати коштів і часу.

 Теорією і практикою маркетингових досліджень вироблено ряд вимог до успішної програми маркетингового дослідження. Так, за розподілом витрат коштів та часу програма дослідження повинна відповідати такій структурі: підготовчі робо­ти - 30%; збір інформації- 30%; аналіз і складання звіту - 30%; перевірка - 10%.

 Структурно програма дослідження повинна включати послідовні кроки, які відповідають основним етапам реалізації програми. Пропонується така структу­ра програми дослідження:

3.       визначення, яка інформація потрібна;

4.       в якій формі інформація буде найкориснішою;

5.       чи існує інформація в даний час;

6.       якщо так, то де і в якій формі;

7.       як можна отримати необхідну інформацію;

8.       якщо отримати її в готовому вигляді не можна, як краще її зібрати;

9.       скласти графік збору інформацїї;

10.  які ресурси (фінансові і людські) є в наявності;

11.  виконання теоретичних досліджень;

12.  аналіз даних теоретичних досліджень;

13.  виконання практичних досліджень;

14.  аналіз і перевірка результатів практичних досліджень;

15.  складання звіту за програмою досліджень.

 ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Збір первинних даних шляхом практичного дослідження пов'язаний з більш значними витратами грошей і часу, ніж при теоретичному дослідженні. Проте, для нового підприємства практичні дослідження дають інформацію, яка відрізняється більшою повнотою і точністю.

Первинні дані - це інформація, яка збирається впер­ше і є унікальною для певного проекту. Для отримання точних результатів необ­хідно, щоб первинні дослідження проводилися досвідченими фахівцями.

Методи досліджень.

Існує цілий ряд методів проведення первинних дослід­жень. Однак найбільш поширеними у практиці маркетингових досліджень є:

-       Опитування. Це найпоширеніший метод досліджень ринку, який може про­водитися різними способами: шляхом особистої бесіди, інтерв'ю, поштою, по телефону або факсу.

-       Спостереження. При проведенні дослідження методом спостереження суб'єкти дослідження (наприклад, покупці у супермаркеті) не знають, що за ними спостерігають, тому поводяться природно.

-       Ринковий експеримент. Використовується для перевірки всіх аспектів пла­нованого бізнесу в ситуації, близькій до реальної. При виборі сфери діяль­ності для ринкового експерименту слід віддавати перевагу сферам діяль­ності, типовим для того району, в якому заплановано продавати товари або послуги. Цей метод дослідження не є вирішальним, бо дві абсолютно од­накових сфери діяльності знайти неможливо. Необхідно, щоб всі чинники були перевірені за один раз, оскільки вартість повторного подібного експе­рименту дуже висока. Для того, щоб перевірити ринок, можна започаткува­ти нову справу і вести її без відриву від своєї основної роботи.

Доцільно користуватися комбінацією методів дослідження, оскільки у цьому випадку можна отримати найбільш достовірні дані про ринкове середовище.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Лист у майбутнє

 НАПИШИ СОБІ ЛИСТА  Я для своїх батьків справжня зірка. Мене люблять, люляють, ніколи не сварять. Зараз у мене багато мрій, планів і запит...