Тема 1. Загальна характеристика підприємницької діяльності.

1.       Підприємництво як самостійний вид господарювання.

Законом України, що регламентує підприємницьку діяльність, є «Господарський кодекс України», який вступив у дію з 01 січня 2004року. Він встановлює правові основи господарювання і має за мету розвиток підприємництва і на цій підставі зростання ефективності суспільного виробництва. 

Згідно з Господарським кодексом України, підприємство — це самостійний суб‘єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб‘єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної або іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємництво — це вид діяльності, який характеризується такими ознаками: це самостійна діяльність, діяльність «за свій рахунок»; це ініціативна творча діяльність; це систематична діяльність

 1.       Основою підприємницької діяльності є власність підприємця;

2. Основою для здійснення підприємницької діяльності є власна ініціатива, творчо-пошуковий, інноваційний підхід;

3.       Підприємницька діяльність має бути постійною й обов‘язково офіційно зареєстрованою;

4.       Підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик та під власну економічну (майнову) відповідальність;

5.       Метою Підприємницької діяльності є одержання прибутку або власного доходу.

2.  Функції підприємництва.

- інноваційна (творча) функція підприємництва полягає в сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов‘язані з господарським ризиком;

-   ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів;

-           організаційна функція підприємництва полягає в безпосередній організації виробництва, збуту, реклами тощо; у поєднанні ресурсів в оптимальних пропорціях та здійсненні контролю за їх виконанням;

-           стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва передбачає формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління організацією виробництва, а також максимальне задоволення потреб споживача.

Філософією підприємництва є вільний індивідуалізм, провідною рисою якого є забезпечення особистого процвітання за рахунок власних зусиль, але це не суперечить інтересам суспільства. Підприємництво формує навколо себе певне середовище, в якому стверджується повага до особистості як такої, повністю реалізується природне честолюбство людини, її прагнення до самореалізації. Воно дозволяє вивільнити творчий потенціал людей, забезпечує їм сферу діяльності, сферу прикладення своїх сил, і в цьому плані виступає як тип господарювання.

Будучи наслідком демократизації суспільства, підприємництво саме в міру проникнення до економічних структур та психології людей розвиває та підтримує процес звільнення суспільства та особистості від рутини, формує тип мислення, спосіб життя.  Розвиток підприємництва означає раціоналізацію економіки, підвищення конкурентоспроможності, звільнення від баласту невикористаних або погано використаних ресурсів, найповнішу реалізацію головного потенціалу суспільства – людини. З цієї причини підприємництво не може бути соціалістичним або капіталістичним. Воно – невід‘ємна частина бізнесу, ринкової економіки й розвивається тільки там, де стверджується вільне ринкове середовище і демократизація суспільства. Підприємництво – це складна, важка праця, яка не кожному під силу, до того ж за певних умов воно не виключає й експлуатацію, але разом з тим внесок підприємництва у прогрес цивілізації величезний.

3.  Сутність, правова база та рушійні сили підприємництва.

Сутність підприємництва можна розглядати з декількох боків:

1.       Форма економічної активності. Це: свобода вибору напрямків і методів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, орієнтація на досягнення успіху, отримання прибутку, відповідальність за прийняті рішення, їх наслідки та пов‘язаний з ними ризик.  

2. Відповідний стиль і тип поведінки. Це: ініціатива, пошук нетрадиційних рішень, масштабність та ризик, ділова хватка.

3.      Відповідна економічна функція. Це: вдосконалення державного механізму; постійне оновлення економіки; створення інноваційної сфери.

 Основна мета підприємницької активності – виробництво та пропозиція ринку такого товару, який би викликав зацікавленість та приніс підприємцю прибуток.

Підприємницький прибуток – це різниця між доходами та витратами, яку отримано внаслідок реалізації прийнятого підприємцем рішення щодо виробництва та постачання на ринок товару.

4.  Основні риси підприємницької діяльності.

В якості першої визначальної риси підприємництва слід виділити його інноваційний характер. Розробка та впровадження нових видів продукції та послуг, нових технологій управління, виробництва, маркетингу, пошук та засвоєння нових ринків ресурсів та збуту - все це прерогатива підприємців.

Друга риса полягає в непевності результатів діяльності. Підприємець вкладає в справу гроші, час, здоров'я, але результати справи в момент інвестицій та організації бізнесу невідомі.

По-третє, в якості особливості потрібно відмітити добровільний характер діяльності. Підприємець вільний вирішувати самостійно, яку продукцію або послуги виробляти, які ресурси залучати, за якою ціною продавати і т.д.

Четвертою рисою є обмеженість діяльності в часі та просторі.

П'ятою рисою слід відмітити ініціативність людини, яка займається бізнесом. Відсутність ідей та бажання їх реалізувати, інертність у прийнятті рішень для досягнення мети є однією з причин фіаско підприємницької діяльності.

Шоста риса – це само організованість та дисциплінованість підприємця. Наявність чіткого плану дій та дотримання умов його виконання представляють собою важливу умову стабільності та ефективності підприємницької діяльності.

В якості сьомої риси ми виділимо саме стратегічну спрямованість підприємницької діяльності, яка представляє собою визначення перспективної мети та способів її досягнення. Стратегічна спрямованість передбачає наявність у підприємця та його персоналу стратегічного мислення, яке на практиці трансформується у систему стратегічних планів та алгоритмів їх впровадження.

 

5.  Умови підприємницької діяльності.

В економічній сфері найважливішими умовами є:

1.     реальний плюралізм форм власності, тобто наявність різних типів та форм власності, які визнані чинним законодавством рівноправними і можуть конкурувати між собою у боротьбі за ринки збуту, сфери прикладання капіталу тощо;

2.  розвинута інфраструктура підтримки підприємництва (консультаційних центрів з питань управління підприємствами, курсів і шкіл підготовки підприємців, інноваційних центрів тощо);

3.    стабільна, науково обґрунтована економічна політика держави, в тому числі політика підтримки підприємництва, передусім дрібного;

4.           державне    регулювання    економіки,    насамперед    за    допомогою економічних важелів;

5.          раціональна   економічна,   зовнішньоекономічна   політика,    зокрема продумана політика протекціонізму, захисту вітчизняного товаровиробника.

У сфері права основними умовами підприємницької діяльності є:

-   ефективна та стабільна законодавча база щодо підприємництва;

-         розвинуте   антимонопольне   законодавство   та    наявність   достатніх механізмів його реалізації;

-         ефективна   система    захисту   інтелектуальної   власності   (винаходів, патентів, ліцензій та ін.);

- проста процедура реєстрації підприємств, скорочення форм звітності та контролю за їх діяльністю, відсутність хабарництва і чиновницького свавілля у цій діяльності;

-   пільгове податкове законодавство.

Важливими умовами підприємницької діяльності в інших сферах є: стабільна політична ситуація; позитивна суспільна думка щодо діяльності підприємців; належний рівень культури підприємництва (тобто етики ділових відносин, духовних цінностей суспільства у цій сфері та ін.

Правова база підприємницької діяльності - це сукупність законів, нормативних та інструктивних документів, що визначають порядок створення підприємств, реєстрацію фізичних осіб-підприємців, їхні правові й організаційні форми, порядок організації виробництва, забезпечення його необхідними ресурсами, збут, систему оподаткування, відносини між державою та підприємцями, суб‘єктів підприємницької діяльності між собою, а також забезпечують підприємцям певні правові гарантії.

Важливими рушійними силами розвитку підприємництва є:

- суперечності, що виникають між різними елементами системи: між виробництвом і споживанням, між зростанням потреб та можливістю їх задоволення, між різними формами власності, між попитом і пропозицією, між робочою силою і засобами виробництва тощо;

-     потреби підприємців, оскільки прагнення до створення матеріальних і духовних благ є рушійною силою підприємництва в цілому, тому що задовольняє потреби людини;

-     економічний інтерес — це користь, вигода, яка досягається в процесі реалізації економічних відносин;

- економічна конкуренція — це суперництво між підприємцями щодо задоволення власних інтересів, пов‘язаних із продажами виготовленої продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам;

- ділова творчість людини, адже саме на особистій ініціативі, енергії, активності, відповідальності, порядності, працьовитості ґрунтуються рушійні сили підприємництва;

-    ризик, що притаманний бізнесу взагалі. Одних ризик надихає, інших — загартовує, але в цілому виграє суспільне виробництво, оскільки розвивається ринкова економіка.

За кількістю власників підприємницька діяльність може бути:

-   індивідуальною – власність належить одній фізичній особі;

-     колективною - власність належить одночасно декільком суб‘єктам з певною часткою кожного з них або без певних часток.

Володіння, використання та розпорядження майном, яке перебуває в колективній власності, здійснюється за узгодженням усіх власників.