Тема 4. Основні кроки підготовки до підприємництва.

 

1. Бізнес-ідея. Джерела ідеї підприємницької діяльності.

Початок власної справи ставить перед майбутнім підприємцем цілу низку питань: як правильно вибрати сферу підприємницької діяльності? Яким чином найдоцільніше вести пошук найраціональніших форм її організації? Як сформувати вміння орієнтуватися у просторі можливостей, що відкриваються з початком бізнесу? І, звичайно, поява підприємницької ідеї та її подальше втілення вимагає враховувати певні обмеження, оцінювати ринкову кон´юнктуру, вивіряти можливості створюваного підприємства. З цими та іншими питаннями може зустрічатися у своїй діяльності і діючий підприємець у разі виникнення нової ідеї. В обох випадках початок нового бізнесу або зміна напрямів діяльності вже започаткованої справи вимагає неабияких зусиль підприємця, значних знань багатьох питань.

Підприємницька ідея — конкретне цілісне знання про доцільність і можливість здійснювати певний вид підприємницької діяльності, а також чітке усвідомлення мети такої діяльності, шляхів і засобів її досягнення. Особливістю є те, що ідея підприємця базується на інновації або включає раціоналізаторський момент. Конкретним проявом підприємницької ідеї є створення нового товару чи послуги.

Бізнес-ідея — це концепція нового продукту, послуги, або спосіб ведення бізнесу, що має потенціал для створення цінності та отримання прибутку. Вона є відправною точкою будь-якого підприємницького проєкту, визначаючи його спрямованість та потенційний ринок.

Найважливішими елементами підприємницької ідеї є:

1)        усвідомлення   необхідності   працювати   на   межі   своїх   здібностей (фізичних, розумових, організаторських та ін.);

2)  відмова від попереднього виду занять, професії тощо;

3)  прагнення стати власником, перш за все власником підприємства (а отже відмова від праці на інших осіб);

4)  прагнення постійно збільшувати своє багатство шляхом створення товарів і послуг, необхідних для суспільства;

5)  прагнення таким способом реалізувати свою мету, домогтися визнання в суспільстві і навіть впливу на політику;

6) чітке усвідомлення шляхів отримання ресурсів для створення власного підприємства;

7)     знанняпевноговидупідприємницькоїдіяльності,шляхівстворенняпідприємства у відповідній сфері або галузі народного господарства;

8)   вміння   вибрати   оптимальну   організаційно-правову   форму   його існування;

9) знання можливих ризиків, які очікують діяльність підприємства і вміння управляти ними, нейтралізувати найгірші негативні сторони;

10)     уміння організувати облік на підприємстві та знання основ такого обліку;

11)        знання зовнішніх чинників, які впливають на підприємницьку діяльність: чинного законодавства, форм і засобів економічної політики, конкуренції з боку іноземних товаровиробників.

З цього можна зробити висновок, що моделювання майбутньої підприємницької діяльності – це чітке уявлення про послідовні кроки роботи зі створення і подальшого розвитку бізнесу.

Таким першим кроком в організації підприємницької діяльності виступає ґрунтовне ознайомлення з чинним законодавством та ринковою кон´юнктурою. На цій основі з´являється можливість всебічного врахування існуючих правових та економічних обмежень для створюваного підприємства.

Для кращого засвоєння правових основ підприємницької діяльності доцільно ретельно вивчити законодавчі акти, звернути увагу на заборонені сфери діяльності або на ті сфери, організація бізнесу в яких пов´язана з певними обмеженнями, – ліцензуванням, отриманням спеціального дозволу тощо. Це дасть змогу уникнути зайвих втрат часу і зусиль, краще зосередитися на більш конкретному колі питань.

До економічних обмежень при створенні підприємства можуть бути віднесені такі:

•   високий рівень початкових капіталовкладень;
• значний термін окупності вкладених коштів;
•   невизначеність у досягненні комерційного результату;
•   відсутність прибутку протягом значного часу діяльності.

Підприємницька діяльність пов´язана з дією багатьох інших факторів. Зокрема, невдало вибраний час для початку діяльності, викликаний сезонними коливаннями або іншими особливостями ринкової ситуації, здатний суттєво знизити ефективність розпочатого бізнесу. Нерівномірність може спостерігатися і в галузевому, і в територіальному аспектах. Відповідно слід реагувати і початкуючому бізнесмену: точно вивірити динаміку майбутньої діяльності, визначити поведінку вже працюючих в обраній сфері підприємців. На цій основі стає можливим аналітична оцінка відповідності цілей і ресурсів майбутнього підприємства новим продуктам і новим ринкам. При цьому підприємець звертає особливу увагу на стратегію майбутнього підприємства, його потенційні конкурентні переваги.

Потреби в додаткових джерелах фінансування підприємницької діяльності можуть бути такими:

1.  Етап створення підприємства – формування власного капіталу.

2.    Початковий етап функціонування – залучення додаткових фінансових джерел – кредитів, реінвестування.

3.   Етап розвитку підприємницької діяльності – залучення капіталів нових партнерів, зовнішніх інвесторів.

Інформація, необхідна для організації власного бізнесу, може бути отримана двома шляхами:

Перший шлях – це самостійне дослідження ринкової кон´юнктури. Його складовими виступають вивчення товарних і ресурсних ринків, коливань попиту і пропозиції на них, зміни цін товарів. Крім того, аналізується макроекономічне середовище, вивчається мотивація учасників ринкових відносин. Головним напрямком цих досліджень має стати комплексне вивчення ринку, динаміки його складових, потенційної і реальної ємності. Визначення можливих розмірів збуту продукції доповнюється аналізом взаємодії покупців і продавців. Поведінка й мотиви потенційних споживачів, адекватність діяльності конкурентів на зміни в ринковому середовищі дають змогу оцінити стан товарних і ресурсних ринків.

Другий шлях організації інформаційного забезпечення майбутнього бізнесу – звернутися за допомогою до спеціалізованих консалтингових фірм. На практиці доведено, що другий спосіб ефективніший. Але обмеженість ресурсів закриває його для багатьох підприємців-початківців. Зазвичай можуть мати місце одночасне використання власної інформативної бази і дані спеціалізованих фірм. Започаткування підприємницької діяльності здійснюється відповідно до певної технології створення бізнесу, що є специфічною для кожного конкретного випадку і залежить від сфери обраної діяльності. Проте, попри особливості економічного й правового середовища, специфіки сфери діяльності, існують і загальні проблеми, з якими мусять мати справу підприємці. Однією з перших таких проблем є пошук підприємницької ідеї.

Пошук привабливої ідеї бізнесу – це досить важке і відповідальне завдання підприємця, який має віднайти в ідеї можливість реалізувати свої знання і здібності. На цьому важливому етапі започаткування власної справи виникає проблема: де і як шукати нову підприємницькі ідею.

Джерелами ідеї підприємницької діяльності є:

1. 
    отримані знання в середній школі і вищому закладі освіти при вивченні економічних дисциплін;
2.  досвід в цій сфері батьків, родичів і знайомих;
3.  інформація, яка отримана із засобів масової інформації
4.   думка споживачів про доцільність мати нові товари, отримувати нові послуги;
5.  ідеї науковців, які проводять теоретичні та прикладні дослідження;
6.   відвідування ярмарків і виставок передового досвіду;
7.  побажання   працівників   торгівлі,   системи    збуту,   осіб,   зайнятих рекламою;
8.  ідеї потенційних конкурентів, публікації у фахових виданнях, в тому числі про наявні патенти та ліцензії;
9. знання   основних   способів   підтримки   державою   підприємницької діяльності, якими хотів би скористатися майбутній підприємець.
10.  Інтернет-джерела.   В   Інтернет-просторі   існує   багато   сайтів,   які пропонують допомогу у формуванні ідей власного бізнесу.

Джерела ідей можуть бути різними, починаючи від спеціальних досліджень і розробок, але найчастіше вони виходять від: споживачів; працюючих фірм; парламентів і урядів. Власні або запозичені результати досліджень і розробок є одними з найбільш ефективних джерел нових ідей щодо бізнесової діяльності.

 Джерела ідеї підприємницької діяльності:

·       Особистий досвід та знання:

•   Хобі та захоплення: Перетворення улюбленої справи на джерело доходу.
•  Професійний досвід: Виявлення прогалин або неефективності у власній сфері діяльності та пошук шляхів їх усунення.
•   Незадоволені потреби: Звертання уваги на те, чого бракує особисто вам або вашому оточенню.

·       Аналіз ринку та споживачів:

• Вивчення потреб та проблем споживачів: Проведення опитувань, аналіз відгуків, спостереження за поведінкою цільової аудиторії.
• Аналіз конкурентів: Виявлення слабких місць у існуючих гравців, пошук можливостей для диференціації.
• Демографічні зміни: Зміни у віковій структурі населення, звичках, способі життя створюють нові потреби.
• Технологічний прогрес: Нові технології відкривають можливості для створення абсолютно нових продуктів та послуг.

·       Тренди та інновації:

• Глобальні тренди: Екологічність,  диджиталізація, здоровий спосіб життя, старіння населення, індивідуалізація.
• Технологічні  відкриття: Розвиток штучного інтелекту, блокчейну, біотехнологій.
• "Френчайзинг": Придбання готової бізнес-моделі (франшизи) з перевіреними концепціями.
• Зміни в законодавстві та регуляціях: Нові закони або послаблення обмежень можуть відкривати раніше недоступні ніші.
•  "Мозковий штурм" та креативні сесії: Цілеспрямований пошук ідей у групі або індивідуально.

 Методи пошуку підприємницької ідеї.

Метод аналогії передбачає використання чогось подібного до вже відомого рішення, ″підказаного″, наприклад, технічною економічною або іншою літературою чи ″підглянутого″ в природі.

Метод інверсії – специфічний метод, що передбачає такі підходи до вирішення нової проблеми:

-           Перевернути ″догори ногами″;

-           ″вивернути ″на протилежний бік;

-           Поміняти місяцями тощо.

Метод ідеалізації базується на створенні уявлення про ідеальне вирішення проблеми, що може ― наштовхнути на усвідомлення якоїсь нової ідеї.

Метод ″мозкового штурму″ зводиться до творчої співпраці певної групи спеціалістів заради вирішення проблеми за допомогою, наприклад, проведення дискусії з конкретного кола питань.

Метод конференції ідей відрізняється від методу ″мозкового штурму″ тим, що допускає доброзичливу критику у формі репліки або коментарю. Вважається, що така критика може підвищити цінність висунутих ідей.

Метод колективного блокноту поєднує індивідуальне висунення ідеї з колективною оцінкою. При цьому кожний учасник отримує блокнот, у якому викладена суть вирішуваної проблеми. Протягом певного часу (звичайно місяця) кожний учасник обговорення записує у блокноті власні ідеї щодо вирішення певної проблеми. Потім блокноти отримує керівник групи учасників для узагальнення накопиченої інформації. Лише після завершення цієї процедури організовується творча дискусія і приймається відповідне рішення щодо нової підприємницької ідеї.

Метод контрольних запитань. Його сутність полягає у тому, щоб ініціювати вирішення обговорюваної проблеми з допомогою певних запитань, що мають стимулювати власні міркування щодо висунутої нової ідеї.

Сутність методу фокальних об’єктів зводиться до перенесення ознак випадково вибраних об‘єктів на об‘єкт, що потребує вдосконалення. Останній перебуває у фокусі перенесення і тому його названо фокальним.

Метод морфологічного аналізу заснований на використанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячи з закономірностей будови (морфології) об‘єкта, що підлягає вивченню й аналізу.

 

Банк підприємницьких ідей.

Банк підприємницьких ідей - це перелік того, що могло б скласти потенційні невикористані можливості підприємницької діяльності. Для поповнення банку ідей може проводитися усне або письмове опитування засновників, співробітників і найманих працівників фірми.

Банком підприємницьких ідей можна скористатися:

-           Коли якась сфера діяльності стане збитковою для підприємця

-           При зміні правової бази, встановлення різноманітних обмежень

-           При посиленні конкуренції і диверсифікації.

Перед тим, як дати собі чітку відповідь на питання: «ЩО РОБИТИ?», потрібно добре проаналізувати свої бажання, вміння, особливості свого характеру. Варто вибирати таку діяльність, у якій ви більш-менш орієнтуєтесь. Ви матимете більше шансів працювати якісно й ефективно. Можливо, хтось вже працював в певній сфері або має якусь спеціальну освіту. Але головна проблема, звичайно,в тому, щоб придумати щось таке, в чому є потреба, за що люди платитимуть гроші і чого ще ніхто не робив.

Бізнес для здобувачів освіти має відповідати певним критеріям, які слід враховувати перш, ніж починати свою справу:

1.       Нульові або мінімальні вкладення. Ідея бізнесу для здобувачів освіти повинна відрізнятися простотою, не вимагати постійних інвестицій. Інакше вони або залишать діяльність, або загрузнуть в боргах. Бажано уникати концепцій, що мають на увазі великі стартові вкладення і великі витрати в подальшому та концентрувати свою увагу на тих напрямках бізнесу, які можуть бути здійснені без грошей або з наявним розміром капіталу.

2.       Вільний час. Даний пункт є одним з визначальних у виборі того чи іншого варіанту бізнесу для здобувача освіти. Оскільки пріоритетним є навчання, багато приділити часу власній справі не вийде. У більшості випадків перевагу віддають сезонному бізнесу.

3.       Цілі створення. У чому визначитися з видом діяльності допомагає розуміння цілей, які ставлять перед собою здобувачі освіти. Якщо планувати розвиток з подальшими перспективами, доцільно звертати увагу на більш серйозний бізнес. В іншому випадку підійде і звичайний підробіток.

4.       Наявність знань і досвіду. Підприємці зі стажем не рекомендують молодим фахівцям занурюватися з головою в ті ніші, які їм зовсім незнайомі і незрозумілі. Займаючись бізнесом відповідно до свого профілю, можна отримати гарний досвід, який так вимагають роботодавців і випускників навчальних закладів.

Бізнес ідеї для здобувачів освіти:

1.                Заробіток на виконанні курсових, контрольних робіт, індивідуальних завдань, розрахункових робіт, рефератів тощо.

2.                Надання    послуг    у    сфері    краси    (надання    нігтьового   сервісу, нарощування вій, перукарські послуги, корекція брів);

3.                Створення хенд-мейд продукції;

4.                Відео блогінг, створення сторіз;

5.                Фото-та відео-послуги тощо.

 Для досягнення результатів необхідно:

1.       Не боятися труднощів і не лінуватися.

2.   Пробувати себе в продажах. Дослідити принципи та закономірності реалізації товару/ послуги, тому що будь-який бізнес має на увазі збут. Бажано навчитися маркетингу, який нерозривно пов'язаний з будь-якою комерційною діяльністю.

3. Шукати однодумців серед інших здобувачів освіти, бо з компаньйонами справи будуть вирішуватися швидше і простіше.

4.  Відвідувати у вільний час різні тренінги та вебінари, присвячені бізнесу, отримувати постійне інформаційне підживлення, бути в курсі нововведень, змін у підприємницькій сфері.

5.   Навчитися рахувати гроші, економити. Вміння грамотно розпоряджатися фінансами – відмінна риса всіх людей, які досягли успіху в бізнесі.

6.   Прагнути до розвитку, дивитися на діяльність в довгостроковій перспективі. Якщо серйозно ставитися до справи і докладати зусиль до того, щоб масштабуватися, обов'язково доведеться зареєструватися. Будь-які бізнес-процеси повинні виконуватися легально.

7.   Адекватно ставитися до критики, віддавати перевагу відчутним ідеям,а не райдужним, нереалістичним мріям.

8.    Фіксувати свої думки на папері або ПК, телефон, ретельно обдумувати всі етапи їх втілень, відображати це в бізнес-плані.

9.   Грамотно розподіляти час, а його підступних «викрадачів» (соцмережі, ігри, свято, алкоголь) уникати.

10.    Користуватися можливостями інтернету, не нехтувати ідеями бізнесу, які реалізуються в онлайні. До того ж, підприємництво в інтернеті має багато привілеїв над звичайним бізнесом.

3. Поняття «товар» і «послуга». Якісні, кількісні, вартісна характеристики товару/послуги. Асортиментна характеристика товарів.

Товар — це будь-який об'єкт (фізичний продукт), який може бути запропонований ринку для задоволення потреби або бажання. Товар є матеріальним, його можна доторкнутися, побачити, зберігати та транспортувати.

Послуга — це нематеріальна дія або діяльність, яка задовольняє потреби споживача і є результатом взаємодії виконавця та споживача. Послуга не може бути доторкнута, збережена або транспортована до моменту її надання (хоча її результат може бути відчутним).

Характеристики товару/послуги:

1.     Якісні характеристики: Описують властивості продукту/послуги, що визначають його здатність задовольняти певні потреби та вимоги.

•   Функціональність: Наскільки добре продукт виконує свої основні функції (наприклад, для телефону – можливість здійснювати дзвінки, для автомобіля – швидкість).
•  Надійність: Здатність продукту безвідмовно виконувати свої функції протягом певного часу (частота поломок, довговічність).
•  Довговічність: Термін експлуатації продукту.
•  Естетичність: Зовнішній вигляд, дизайн, привабливість.
•  Ергономічність: Зручність та безпека використання.
•  Екологічність: Вплив на навколишнє середовище.
•  Безпека: Відсутність ризиків для життя, здоров'я та майна споживача.
•   Рівень сервісу (для послуг): Якість обслуговування, швидкість, ввічливість персоналу, доступність.
•   Специфічні характеристики: Наприклад, смак для продуктів харчування, роздільна здатність екрану для електроніки, точність для вимірювальних приладів.

2.     Кількісні характеристики: Визначають обсяг, розмір, масу, кількість одиниць продукту або обсяг наданих послуг.

1.  Кількість одиниць: Штуки, упаковки, палети.
2.   Розмір: Довжина, ширина, висота, об'єм (літри, м³).
3.   Вага: Грами, кілограми, тонни.
4.   Обсяг послуги: Кількість годин (для консультацій), кількість квадратних метрів (для прибирання), кількість пасажирів (для перевезень).
5.    Продуктивність: Кількість вироблених одиниць за одиницю часу.

3.     Вартісна характеристика: Відображає ціну товару або послуги.

•  Ціна: Сума грошей, яку споживач сплачує за товар або послугу.
•  Собівартість: Витрати підприємства на виробництво товару або надання послуги.
•  Рентабельність: Прибутковість товару/послуги.
•  Система ціноутворення: Формування ціни з урахуванням витрат, конкуренції, ринкового попиту, позиціонування.
• Додаткові витрати:  Вартість доставки, установки, обслуговування.

Асортиментна характеристика товарів:

Асортимент товару — це сукупність різних видів, типів, сортів і моделей товарів, які пропонуються підприємством. Асортимент може бути:

• Широким: Велика кількість товарних груп або категорій (наприклад, супермаркет продає продукти харчування, побутову хімію, одяг, іграшки).
• Глибоким: Велика кількість різновидів одного виду товару (наприклад, магазин взуття пропонує сотні моделей кросівок різних розмірів, кольорів, брендів).

Ключові показники асортименту:

• 
  Широта (ширина): Кількість товарних груп або ліній, що їх пропонує продавець.
• Глибина: Кількість варіантів (моделей, розмірів, кольорів) у кожній товарній групі.
• Насиченість: Загальна кількість усіх товарних одиниць в асортименті.
• Гармонійність: Наскільки тісно пов'язані між собою товари в асортименті з точки зору використання, виробничих потреб, каналів розподілу або інших критеріїв.

Правильне формування асортименту є ключовим для задоволення потреб цільової аудиторії, оптимізації запасів та забезпечення конкурентоспроможності підприємства.