Тема 11. Персонал підприємства

 

1. Ринок робочої сили.

Ринок робочої сили (ринок праці) — це система економічних відносин між роботодавцями (підприємствами) та найманими працівниками щодо купівлі-продажу робочої сили (здатності до праці) за певну ціну (заробітну плату). Це не фізичне місце, а сукупність механізмів, які визначають рівень зайнятості, оплату праці та умови її виконання.

Основні елементи ринку робочої сили:

• Суб'єкти ринку:
• Продавці (пропозиція праці): Наймані працівники, які пропонують свою працю, знання, навички.
• Покупці (попит на працю): Роботодавці (підприємства, організації), які потребують робочої сили для ведення своєї діяльності.
• Посередники: Державні служби зайнятості, приватні рекрутингові агентства, онлайн-платформи для пошуку роботи.
• Об'єкт ринку: Робоча сила як сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, що використовуються у виробництві.
• Ціна робочої сили: Заробітна плата, що формується під впливом попиту та пропозиції на працю, кваліфікації працівника, умов праці, інфляції тощо.

Характеристики ринку робочої сили:

• Регіональність: Ринок праці часто є локальним або регіональним (наприклад, попит на певних фахівців у конкретному місті).
• Сегментація: Розподіл ринку на сегменти за професіями, кваліфікацією, галузями.
• Неоднорідність: Кожна робоча сила є унікальною за своїми характеристиками.
• Висока регульованість: Значний вплив законодавства (трудове право, мінімальна заробітна плата, соціальні гарантії).

Вплив ринку робочої сили на підприємця:

• Доступність кадрів: Наявність необхідних фахівців певної кваліфікації.
• Вартість праці: Рівень заробітної плати, який доведеться платити працівникам.
• Рівень конкуренції за кадри: Наскільки складно буде знайти та утримати талановитих працівників.
• Необхідність інвестицій у навчання та розвиток персоналу.

 2. Правові аспекти найму працівника.

Найм працівників в Україні регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП), Законом України "Про оплату праці", Законом України "Про відпустки" та іншими нормативно-правовими актами. Дотримання цих норм є обов'язковим для роботодавця.

Основні етапи та правові аспекти найму:

1.     Пошук та відбір кандидатів:

o    Дискримінація: Заборонена дискримінація за ознаками статі, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

o    Перевірка документів: Перевірка паспорта, трудової книжки (якщо є), документів про освіту, військового квитка (для військовозобов'язаних).

2.     Укладення трудового договору:

o    Обов'язковість: Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі.

o    Зміст: У договорі зазначаються: сторони (роботодавець, працівник), місце роботи, посада, спеціальність, розмір та умови оплати праці, режим роботи, обов'язки, права, строк дії (безстроковий, на певний строк, на час виконання певної роботи).

o Наказ про прийняття на роботу: Оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця.

o    Повідомлення ДПС: Роботодавець зобов'язаний повідомити Державну податкову службу про прийняття працівника на роботу до початку його роботи. Без цього працівник не може бути допущений до роботи.

o    Трудова книжка: Зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу та звільнення вносяться до неї.

3.     Випробувальний термін:

o    Може встановлюватися при прийнятті на роботу, щоб перевірити відповідність працівника дорученій роботі.

o    Максимальний термін: 3 місяці (для робітників – 1 місяць).

o    Працівник має ті ж права, що й інші працівники.

o    Результати випробування фіксуються. Якщо працівник не пройшов випробування, його звільняють без виплати вихідної допомоги.

4.     Права працівника:

o    На працю, відпочинок, безпечні умови праці.

o    На своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати.

o    На професійне навчання та розвиток.

o    На об'єднання у профспілки.

o    На соціальне страхування.

5.     Обов'язки працівника:

o    Добросовісно виконувати свої трудові обов'язки.

o    Дотримуватися трудової дисципліни.

o    Бережливо ставитися до майна роботодавця.

o    Дотримуватися вимог охорони праці.

6.     Звільнення працівника:

o    Здійснюється відповідно до норм КЗпП (за власним бажанням, за згодою сторін, за ініціативою роботодавця за наявності законних підстав).

o    Обов'язковий розрахунок та видача трудової книжки в останній робочий день.

 

3. Форми, системи оплати праці. Мінімальна, середня заробітна плата.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Форми оплати праці:

1.     Погодинна (тарифна) форма:

o    Суть: Заробітна плата нараховується за відпрацьований час (години, дні, місяці) незалежно від обсягу виробленої продукції.

o    Застосування: Для працівників, де складно виміряти індивідуальний внесок (наприклад, офісні працівники, охоронці, прибиральники, фахівці).

o    Переваги: Простота розрахунку, стабільний дохід для працівника.

o    Недоліки: Не стимулює до збільшення обсягів виробництва.

2.     Відрядна форма:

o    Суть: Заробітна плата нараховується за кількість виробленої продукції або виконаної роботи (за кожну одиницю).

o    Застосування: Для робітників, де можна чітко виміряти результат (наприклад, швачки, збиральники, будівельники).

o    Переваги: Стимулює до підвищення продуктивності праці, прозора система.

o    Недоліки: Може призвести до зниження якості продукції при гонитві за кількістю, не завжди застосовна.

Системи оплати праці (конкретні механізми нарахування):

Залежать від комбінації форм оплати та стимулюючих надбавок.

1.     Проста погодинна: Оплата суворо за відпрацьований час за певною ставкою (наприклад, 50 грн/год).

2.     Погодинно-преміальна: До погодинної оплати додається премія за досягнення певних показників (якість, відсутність браку, економія ресурсів).

3.     Пряма відрядна: Оплата суворо за кількість одиниць за встановленою розцінкою (наприклад, 10 грн за штуку).

4.     Відрядно-преміальна: До прямої відрядної оплати додається премія за перевиконання норм, високу якість.

5.     Акордна: Встановлюється загальна сума оплати за весь комплекс робіт, незалежно від витраченого часу.

6.     Комісійна: Працівник отримує відсоток від обсягу продажів або укладених угод (популярна для менеджерів з продажу).

7.     Грейдова система: Розподіл посад на "грейди" (рівні) з визначеними діапазонами заробітних плат, що враховують складність, відповідальність, кваліфікацію.

Мінімальна заробітна плата:

• Визначення: Це встановлений законодавством мінімальний розмір оплати праці за виконану місячну (годинну) норму праці.
• Державна гарантія: Це державна соціальна гарантія, яка є обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.
• Призначення: Забезпечення мінімального рівня життя працівників, захист від експлуатації.
• Встановлення: Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України щорічно у законі про Державний бюджет України.
• Наслідки недотримання: За виплату заробітної плати менше мінімальної передбачені штрафи та відповідальність для роботодавця.

Середня заробітна плата:

• Визначення: Статистичний показник, що відображає середній розмір заробітної плати працівників у певному регіоні, галузі або по країні в цілому за певний період.
• Розрахунок: Обчислюється шляхом ділення загального фонду оплати праці на кількість працівників за певний період.
• Значення для підприємця:
• Орієнтир: Допомагає оцінити конкурентоспроможність пропонованих зарплат на ринку праці.
• Планування: Використовується для прогнозування витрат на оплату праці та формування бюджету.
• Привабливість для кадрів: Висока середня зарплата в компанії може залучати більш кваліфікованих працівників.